-->


ІІІ. ПРОБЛЕМНО – ОРІЄНТОВАНИЙ АНАЛІЗ РОБОТИ


Період дошкільного дитинства є найбільш сприятливим для розвитку психічних процесів. Це період інтенсивного розвитку людини. Ця думка Л. С. Виготського стала основою роботи нашого дошкільного закладу . 

Спираючись на «Положення Національної доктрини розвитку освіти в Україні», «Закон про дошкільну освіту»,  Базовий компонент дошкільної освіти, які вимагають необхідність змін у традиційній системі освіти, ІІ гуманізацію та перехід від інформаційної до розвивальної моделі виховання та навчання, педагогічний колектив нашого ДНЗ протягом минулих років постійно ставив перед собою завдання:

Забезпечення комплексного та системного підходу до фізичного, психічного і соціального розвитку дітей з метою збереження їх фізичного та психічного здоров'я, розвитку інтелектуальної сфери дошкільника як фундаменту життєвої компетентності, розвитку мовлення як найголовнішого засобу пізнання.

В зв'язку з цим особливу увагу організації освітньо – виховного процесу приділяємо: 

  • Навчанню як засобу виховання та розвитку,
  • Здійсненню особистісно – орієнтованого підходу до дитини,
  • Розвитку допитливості як основи пізнавальної активності ,
  • Створенню необхідних умов для фізичного розвитку дошкільників та формування навичок здорового способу життя,
  • Формуванню моральних основ особистості, трудових умінь, життєвої компетентності,
  • Формуванню початків національної культури.

Працюючи над опануванням особистісно – орієнтованої моделі освітньо – виховного процесу, з метою підвищення наукового рівню педколективу зверталися до обговорення основних положень гуманістичного підходу до виховання дитини як основи особистісно – орієнтованої моделі, зробили порівняльний аналіз фронтально – зорієнтованої та індивідуальної – зорієнтованої моделей дошкільної освіти; визначили принципи побудови особистісно – орієнтованої дидактичної моделі педагогічної роботи, що знайшло відображення в дидактичних посібниках, представлених в методкабінеті та в пам'ятках для вихователів, представлених в кожній віковій групі. 

Беручи до уваги, що однією з основних умов реалізації особистісно – орієнтованої моделі є спілкування дорослого з дитиною, педколектив удосконалював свої знання про психолого – педагогічні основи педагогічного спілкування, про структурні компоненти спілкування дорослого з дитиною, про педагогічний стиль мовлення. Для кращої орієнтації  молодих фахівців з питань організації спілкування та співпраці з дошкільниками в методкабінеті та в кабінеті психолога були підібрані матеріали за темою: « Спілкування, яке сприяє реалізації завдань розвивального навчання».

Багато уваги приділили вивченню та провадженню завдань розвивального навчання опанували сутність, принципи розвивального навчання, методи розвивального навчання. Завдання розвивального дошкільного навчання. На основі узагальнення теоретичного матеріалу розробили Банк РОЗВИВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ для всіх вікових груп. Визначили їх принципи та структуру. 

В минулому навчальному році, враховуючи вимоги сьогодення по удосконаленню педпроцеса, педколектив поклав чимало зусиль на покращення організації навчально - виховної діяльності з метою реалізації особистісно – орієнтованого підходу до дітей. Вивчивши рекомендації К. Крутій стосовно методів педагогічної взаємодії в спеціально організаційній, партнерській та вільній діяльності, визначили, позиції педагога та дитини, форми педагогічної взаємодії в різних видах діяльності, результатом чого стало складання « СТРУКТУРНО – ЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАІЇ НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» . Багато уваги було також приділено удосконаленню діалогічної взаємодії дорослого з дитиною протягом дня з метою надання переваги не стільки груповим формам педагогічної взаємодії, коли педагог виступає переважно в ролі вчителя, скільки індивідуальним, коли вихователь займає позицію організатора розвивального середовища та організатора самостійної діяльності дітей в цьому середовищі, а також партнера. 

В педагогічному колективі склалися певні традиції. Спрямовані на підвищення рівня його професійної майстерності та на поглиблення зв'язків з батьківською громадою, наприклад: 

  • Методичний місяць для молодих фахівців.
  • Школа особистісного зростання для молодих фахівців.
  • Тиждень педагогічної майстерності .
  • Сезонні виставки за участю дітей, вихователів, батьків..
  • Родинні акції тощо.

На жаль, виходячи з підсумків діагностики та різних видів контролю, слід зазначити, що не всі вихователі активно впроваджують в роботу з дітьми нові педагогічні ідеї, теорії та технології. Потребує подальшого удосконалення знання  вихователями форм і методів здійснення індивідуально-диференційованого  підходу до дітей, прийомів активізації учбової діяльності, форм організації пізнавальної діяльності, форм і методів педагогічного співробітництва з вихованцями.

Нові позитивні зміни торкнулися не тільки змісту й методів, але й форм навчання: в дошкільному навчальному закладі функціонують гуртки, організація яких дозволяє більш повноцінно задовольняти інтереси та потреби дітей, робити педпроцес більш диференційним та гнучким з урахуванням нахилів кожної дитини. На перспективу вважаємо за необхідне домогтися активізації роботи гуртків  з  плавання, малювання, хореографії , підвищення їх результативності.

Нас також хвилює питання, що з одного боку, нові форми роботи сприяють розширенню спектра спілкування дитини з іншими дітьми ДНЗ, в тому числі різного віку, що збагачує соціальний досвід дитини. З другого боку, дуже гостро постає питання педагогічного навантаження на дитину, бо ми розуміємо, що навіть цікава діяльність може викликати в дитині не меншу перевтому, ніж велика кількість традиційних занять. В зв'язку вищезазначеним в майбутньому перед колективом виникає необхідність налагодження координації діяльності вихователів груп, спеціалістів, в тому числі керівників гуртків в рамках цілісного освітнього процесу. 

Для здійснення професійно грамотного підходу до процесу ми використовуємо ПРАВИЛА,  які забезпечують охорону фізичного  та психічного здоров'я дітей:

1. Забезпечити в ДНЗ сприятливу, спокійну емоційну атмосферу; благотворне спілкування дорослих з дітьми.
2. З метою збереження дитячої психіки віддавати перевагу таким методам педагогічно взаємодії, які відповідають психологічним  особливостям віку, індивідуальним особливостям дитини, її власній пізнавальній активності.
3. освітній процес будувати на позитивних емоціях дітей, підтримувати їх позитивний емоційний стан.
4. Використовувати всю систему фізкультурно-оздоровчих заходів.
5. Не порушувати режим дня.
6. Творчо урізноманітнювати дитячу діяльність.

Визначивши основні напрямки досягнення гармонії фізичного, інтелектуального та емоційного розвитку дитини, колектив намагався шукати нові шляхи створення таких умов та розвивальних відносин,  які б розширювали  та стимулювали різноманітну творчу діяльність дитини.

Беручи до уваги самоцінність дошкільного дитинства як періоду інтенсивного виникнення цілого  ряду особистісних новоутворень, педколектив орієнтувався в навчально – виховному процесі на формування особистісних властивостей, на озброєння дитини знаннями елементів оточуючого світу, діючих в ньому законів, надання елементарних теоретичних уявлень та життєво важливих практичних умінь, які б  гарантували дошкільнику придатність до життя, уміння орієнтуватись дошкільнику придатність до життя, уміння орієнтуватись в ньому, здатність реалізувати свої природні потенції.

В зв'язку з цим, а також  з метою досягнення  найоптимальнішого педагогічного впливу на дитину за умови, якщо нашими спільниками стануть батьки, педколектив намагався активно пропагувати серед батьків « Декларацію прав дитини» та «Конвенцію про права дитини», для чого були оформлені пересувні посібники, агітуючи батьків  звільнитися від ролі розпорядників дитини,  оволодіти вмінням надавати їй свободу вибору, рахуватись з її ціннісними орієнтирами. В педколективі  були також прийняті та пропагувалися серед батьків "ПРАВИЛА”, дотримання яких в спілкуванні дозволяє дитині реалізувати свої природні можливості.

В ДНЗ  створені умови для нормального фізичного розвитку  та покращення здоров'я дітей. Є фізкультурний майданчик, фізкультурний зал, басейн. Підготовлений необхідний фізкультурний інвентар, є різноманітні тренажери, нестандартне обладнання. Басейн забезпечений необхідним  інвентарем та обладнанням для безпечного плавання та обладнанням, яке сприяє навчанню дітей елементам плавання.

Визначена корекційна спрямованість фізвиховання, основна мета якого – допомогти дитині подолати наявні відхилення в розвитку рухової сфери. В зв'язку  з тим. Крім традиційних засобів,  використовуємо нетрадиційні оздоровчі технології , а саме: точковий масаж, пальчикову гімнастику, психогімнастику, імунну гімнастику,  ароматерапію,  кольоротерапію тощо.

Виходячи з того, що  велику роль  в збереженні фізичного та психічного здоров'я дитини відіграє адаптаційний період до умов життя в дитячому садку, педколектив приділяв необхідну увагу питанням безболісної адаптації. Робота по адаптації розпочиналася під керівництвом психолога з анкетування батьків, індивідуальних бесід з ними, що допомагало з'ясувати умови виховання дитини в сім'ї, виявити її індивідуальні особливості. На кожну новеньку дитину заповнювалася діагностична карта. В разі необхідності складалася корекційна програма роботи з дитиною для формування у неї позитивного ставлення до дитячого садка.

Крім того, питання забезпечення емоційного комфорту та добробуту, створення внутрішніх передумов для подальшого психічного та особистісного розвитку дітей розглядалися на педрадах, медико-педагогічних радах.

Проведені дні ДРК за проблемою «ЗДОРОВ'Я» дозволити виявити відповідність між рівнем здоров'я дітей та оздоровчими заходами в режимі дня; прийти до висновку про необхідність подальшої активізації режиму рухливої активності підвищення якості проведення загартовуючи заходів.



повернутися до змісту Програми >>
перейти до продовження Розділу ІІІ >>