-->

Консультація для вихователів груп раннього віку

РОЗУМОВИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ ЧЕРЕЗ ПРЕДМЕТНУ ДІЯЛЬНІСТЬ В РОЗВИВАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

В ранньому віці ведучою діяльністю дитини є ПРЕДМЕТНА.

ПРЕДМЕТНА ДІЯ – це складне психологічне утворення. Це – оволодіння дитиною суспільно виробленими діями з предметами таким способом, який закріплений за ними в людському суспільстві.

Засвоюючи способи дії з предметами, дитина поступово накопичує індивідуальний досвід діяльності; у неї розвивається сприйняття, пам”ять, увага, мовлення починають формуватися елементарні форми мислення, відбувається становлення різних видів дитячої діяльності.

ОРІЄНТОВНІ ДІЇ дитини спрямовані на пізнання якостей предметів, які дитина з”ясовує у процесі дій з ними чи в результаті спостережень за діями з ними дорослого.

Особливо важливими для розвитку дитини є СПІВВІДНОСНІ та ЗНАРЯДДЄВІ діє, які швидко розвиваються на 2-му році життя.

Навчаючись співвідносити свої дії по закриванню та відкриванню скриньок, каструльок ( по аналогії з діями дорослого ), навчаючись їсти ложкою, стукати молоточком тощо, дитина не тільки набуває досвіду активнрї практичної взаємодії з різними предметами, але й розвиває наочно-дійове мислення.

Лише під керівництвом дорослого, в результаті навчання, дитина оволодіває правильними способами використання предметів; у неї удосконалюється зорово-рухова координація, точність та цілеспрямованість рухів, розвивається мовлення.

Кандидат педагогічних наук М.В.Браткова ( інститут корекційної педагогіки РАО Москва ) пропонує використовувати в процесі навчання малюків наступні М Е Т О Д И :

- НАОЧНІ: показ, наслідування, спільні дії, зразок, спостереження,

зорово-перцептивне обстеження предметві;

- ПРАКТИЧНІ: предметні дії, спроби, практичне примірювання,

накладання, прикладання, дидактичні ігри та вправи,

ігрові завдання;

- СЛОВЕСНІ: потішки, пісеньки, лічилки, вірші, казки, пояснення



Найбільш ефективними прийомами в педагогічній роботі з дітьми раннього віку є наступні:

- ЕМОЦІЙНО-МОВЛЕННЄВИЙ ВПЛИВ ( чітка, коротка інструкція

дорослого, змінення інтонації, висоти голосу; ласкавий погляд,

використання потішок, пісеньок, віршів, рухливі ігри з мовленнєвим навантаженням );

- ТАКТИЛЬНИЙ ВПЛИВ ( погладжування, поцілунки, обійми,

демонстрація доброзичливого відношення, ласкаве звернення до

дитини на ім”я, зоровий контакт "очі в очі”;

- ЗАОХОЧЕННЯ ( похвала, можливість погратися з новою іграшкою

після заняття чи взяти будь-яку іграшку додому, будь-який маленький сюрприз );

- ПРИВЕРТАННЯ УВАГИ ( чарівні мішечки, іграшки з музичним

супроводом, з різними звуковими ефектами, предмети, що несуть елементи новизни );

- ВІДКЛАДЕНИЙ МОВЛЕННЄВИЙ СУПРОВІД;

- ПІДХОПЛЕННЯ ЗУСТРІЧНИХ ДІЙ ДИТИНИ – маніпуляцій з предметом.

Навчання дітей має відбуватися шляхом:

- спільних дій з дорослим;

- розподілених дій, коли дорослий починає дію, а дитина закінчує;

- дій-наслідувань;

- дій за показом;

- дій за жестовою інструкцією з мовленнєвим супроводом,

- за мовленнєвою інструкцією дорослого.

Дітей вчать виконувати вже засвоєні за показом дії спочатку З ОПОРОЮ на ЗРАЗОК, а потім ЗА СЛОВОМ дорослого, з опорою на пам”ять дитини.

Педагогічна робота проводиться за слідуючими напрямками:

1 .Формування інтересу до співпраці з дорослим в процесі

маніпулятивних дій.

2. Формування орієнтування на оцінку своїх дій дорослим.

3. Розвиток функціональних можливостей кісті та пальців рук.

4. Формування пошукових орієнтувально-дослідницьких дій з

предметами.

5.Формування співвідносних дій.

6. Формування знаряддєвих дій.



Розглянемо зміст педагогічної роботи з кожного з 6 напрямків.

1. ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО СПІВПРАЦІ З ДОРОСЛИМ В ПРОЦЕСІ МАНІПУЛЯТИВНИХ ДІЙ.

ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВСТАНОВИТИ ПОЗИТИВНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ КОНТАКТ З ДИТИНОЮ, педагогу необхідно здійснювати рухові й тактильні дії ( погладжування дитини та погладжування її руками очей, рота, щік педагога ); проводити ігри перед дзеркалом, "заражати” дитину емоціями радості , підхоплювати її зустрічні дії, проводити ігри з пальчиками, ручками, ніжками малюка, використовуючи потішки, коротенькі віршики, спонукати дитину виявляти позитивні емоції ( цілувати, обіймати тощо ).

ІГРИ: "Привіт”, "Пограємо з брязкальцями”.

ДЛЯ ТОГО, ЩОБ СФОРМУВАТИ В ДИТИНИ АДЕКВАТНЕ СПРИЙНЯТТЯ НАВКОЛИШНІХ ПРЕДМЕТІВ, ІГРАШОК, ІНТЕРЕС ДО ДІЙ З НИМИ необхідно показувати різноманітні за температурними характеристиками, кольором, формою, величиною предмети та іграшки, демонструвати музичні інструменти, а також функціональне призначення предметів.

ІГРИ: "Що в скриньці?”, "Хто в будиночку живе?”, "Різнокольорові фарби”.

НАВЧАЮЧИ ДИТИНУДІЯТИ НА ОСНОВІ НАСЛІДУВАННЯ, РОЗУМІТИ ЖЕСТОВУ ТА МОВЛЕННЄВУ ІНСТРУКЦІЮ, ДІЯТИ САМОСТІЙНО ТА ЗВЕРТАТИСЯ З ПРОХАННЯМИ ДО ДОРОСЛОГО

( жестами, голосом ) необхідно спонукати самостійно виконувати спочатку знайомі, а потім нові дії, супроводжувати мовленнєву інструкцію жестовою, ставити разом з дитиною ігрове завдання, спонукати вирішувати його по можливості свмостійно.

ІГРИ: "Пакунок із сюрпризом”, "Погодуємо ведмедика”, "Телефон”, "Тісто”,

"Мильні бульбашки”.

2. ФОРМУВАННЯ ОРІЄНТУВАННЯ НА ОЦІНКУ СВРЇХ ДІЙ ДОРОСЛИМ.

ДЛЯ ТОГО, ЩОБ НАВЧИТИ ДИТИНУ ДІЯТИ З ПРЕДМЕТАМИ, ОРІЄНТУЮЧИСЬ НА ОЦІНКУ ДОРОСЛОГО, ЩО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У ВИГЛЯДІ ЖЕСТІВ, МІМІКИ, МОВЛЕННЄВИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ("так”, "правильно”, "неправильно”, "молодець”, ”добре” тощо ), сформувати уявлення про кінцевий результат дії, треба спонукати дитину виконувати завдання так, як показав педагог; в разі утруднень спонукати малюка за допомогою жестів чи слів звертатися по допомогу до педагога; надавати оцінку виконаним діям; відповідати на запитання дорослого про правильність виконаної дії, спонукати до закінчення розпочатої дії.

ІГРИ: "Хто зробив правильно?”, "Збери солдатика”.

3. РОЗВИТОК ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ КІСТЕЙ ТА ПАЛЬЦІВ РУК.

Важливими завданнями з цього напрямку є: СФОРМУВАТИ В ДИТИНИ ПЕРЦЕПТИВНІ ДІЇ ПО ОБСТЕЖЕННЮ НАВКОЛИШНІХ ОБ”ЄКТІВ ТА АДЕКВАТНОМУ ВІДОБРАЖЕННЮ ДІЙСНОСТІ ( розглядання, прислухання, мацання ); НАВЧИТИ БРАТИ ТА УТРИМУВАТИ ПРЕДМЕТИ В РУЦІ; ВИКОНУВАТИ ДІЇ З ПРЕДМЕТАМИ, ОРІЄНТУЮЧИСЬ НА ЇХ ФІЗИЧНІ ЯКОСТІ; РОЗВИВАТИ ТОНКІ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ РУЗИ КІСТЕЙ ТА ПАЛЬЦІВ РУК; ВЧИТИ ВИКОНУВАТИ ПОГОДЖЕНІ ДІЇ ОБОХ РУК ЗА ПОКАЗОМ ТА САМОСТІЙНО; РОЗВИВАТИ ЗОРОВО-РУХОВУ КООРДИНАЦІЮ.

Для вирішення цих завдань рекомендується виконувати спільні обстежувальні рухи долонькою та пальцями рук з концентрацією уваги на дрібних деталях; спонукати маніпулювати предметами; виконувати почергові рухи руками під мовленнєвий супровід педагога; виконувати пальчикову гімнастику; брати дрібні предмети чи сипучі матеріали; виконувати специфічні дії пальцями рук з предметами ( нанизування, шнурування, застібання, вкладання, відкривання, закривання, наливання, насипання; переводити ручну операцію в знаряддєву за зразком педагога.

ІГРИ: "Візьми та протримай”, "Пташка літає”, "Постукаємо ложками” тощо.

4. ФОРМУВАННЯ ПОШУКОВИХ ОРІЄНТОВНО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДІЙ З ПРЕДМЕТАМИ.

В роботі з цього напрямку вирішуються наступні завдання: ФОРМУВАТИ ПОШУКОВО-ОРІЄНТУВАЛЬНІ ДІЇ ( "Що це?”, "Що з цим можна робити?” ); ЗАКРІПЛЮВАТИ ЗНАННЯ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ; ВЧИТИ ДИТИНУ ПОРІВНЮВАТИ Й РОЗРІЗНЯТИ ПРЕДМЕТИ ЗА ЇХ ФУНКЦІЯМИ.

Для реалізації означених завдань необхідно жестами та мовленнєвою інструкцією спонукати до самостійного виконання дій з предметами ( дай, відкрий, на, кидай тощо ); обстежувати їх за допомогою зорово-тактильно-кинестетичної аферентації ( змінення положення кісті та пальців рук в залежності від якостей предметів під час доторкання до них ); виконувати ощупування, обведення, погладжування, розглядання , порівняння та ін.; використовувати одночасні дії, коли дитина одночасно із педагогом виконує ті ж самі дії з аналогічним предметом; відображені дії, коли дитина виконує дії з предметом слідом за вихователем, який чергує дії дитини зі своїм показом, а при необхідності керує її рукою; спонукати шукати та ховати предмети; показувати, як здійснювати одну й ту саму дію з різними схожими предметами, виділяючи суттєву для даної дії ознаку.

ІГРИ: "Ведмедик захворів”, "Постукаємо” тощо.

ДЛЯ ТОГО, ЩОБ СФОРМУВАТИ В ДИТИНИ ПРАКТИЧНЕ ОРІЄНТУВАННЯ НА ЯКОСТІ ОБ”ЄКТІВ, ЗІСТАВЛЯЮЧИ ЇХ ІЗ СЕНСОРНИМИ ЕТАЛОНАМИ ВЕЛИЧИНИ ( великий, маленький ), ФОРМИ ( круг, квадрат, овал, прямокутник, трикутник ) , КОЛЬОРУ

( червоний, жовтий, синій, зелений ), ОБ”ЕМУ ( куля, кубик, цеглинка, дах ); на ПРОСТОРОВІ ВІДНОСИНИ рекомендується показувати сенсорні еталони, які використовуються як зразки, з якими порівнюються предмети в процесі зовнішніх дій ( прикладаючи їх до еталона, накладаючи тощо ). НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ навчання рекомендується використовувати контрастні сенсорні еталони ( куля – кубик, жовтий – синій, великий – маленький тощо ).Початковий етап спрямований на навчання дитини вмінню співвідносити предмети, однакові за заданою ознакою ( колір, форма, величина тощо ) за допомогою примірювання ( накладання, прикладання ), фіксуючи ідентичність ознаки словами: "такий”, "не такий” та називаючи ознаку. ( "Правильно, це такий, червоний” ). Підбираються предмети, однакові за формою (великі й маленькі кульки; жовті та сині ялинки ), за величиною та кольором ( кульки та кубики ) тощо.

НАСТУПНИЙ ЕТАП спрямований на формування вміння знаходити задану ознаку в різних предметах ( машинки, кульки, ялинки, кубики, ляльки тощо ). Особлива увага приділяється називанню ознаки, знаходженню за вказівкою дорослого предмета із заданою якістю ( "Принеси червону кульку” ). Після цього пропонуємо завдання, спрямовані на розвиток вміння чергувати предмети із заданою якістю (синій – червоний ).

Суттєвим завданням є також формування в дитини вміння здійнювати дію предметом-замінником.

ІГРИ: "Причеши ляльку”, "Нагодуй ляльку”.

5. ФОРМУВАННЯ СПІВВІДНОСНИХ ДІЙ.

ДЛЯ ТОГО, ЩОБ НАВЧИТИ ДИТИНУ СПІВВІДНОСИТИ ОБИДВІ ЧАСТИНИ ПРЕДМЕТА У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ЇХЯКОСТЕЙ ЗА ПОКАЗОМ ДОРОСЛОГО ТА САМОСТІЙНО , рекомендується показувати предмети, іграшки, що використовуються при формуванні співвідносних дій; спонукати одним предметом впливати на інший; діяти з двома предметами одночасно; роз”єднувати цілий предмет на частини; розкладати однорідні та неоднорідні предмети.

ІГРИ: "Сховай зайчика”, "Збери намисто”.

6. ФОРМУВАННЯ ЗНАРЯДДЄВИХ ДІЙ.

В роботі з цього напрямку висуваються завдання: ЗАКРІПЛЮВАТИ РАНІШЕ ЗАСВОЄНІ ПРЕДМЕТНІ ДІЇ, ФОРМУВАТИ СПОСОБИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЗНАРЯДЬ , ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

( палка, лопатка, стільчик, сачок тощо ). Для формування вміння переносити принцип дії з одного виду знаряддя на інший дітям пропонують знаряддя одного типу , але різні за величиною, фактурою, кольором ). Для вирішення цих завдань рекомендується демонструвати прдмети-знаряддя, допоміжні предмети та способи дії з ними ( ложка, чашка, мило, гребінець, серветка тощо ); спонукати діято двома предметами одночасно; діяти з елементарним знаряддям спочатку за показом, потім за мовленнєвою інструкцією, потім самостійно.

ІГРИ: "Зробимо сосиски”, "Намалюємо на дзеркалі”, " Перелий воду з тазика у відерце”, "Полий квитку”, "Магазин”, "Зоопарк”.

В ході проведення систематичної педагогічної роботи по формуванню предметних дій у дітей з”являється:

- потреба в пізнанні навколишньої дійсності,

- позитивне емоційне відношення до предметів , іграшок;

- інтерес до співпраці з дорослим та до дій з предметпми;

- бажання самостійно діяти з іграшками у відповідності до їх функціонального призначення.