-->

Вплив музичної діяльності на розвиток
мовленнєвої компетентності дітей з вадами мови
Музика - могутній засіб всебічного розвитку, формування духовного співу. Вона розширює кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуття, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. 
Залучення до музики активізує сприймання, мислення, уяву, творчу ініціативу, музичні здібності, виховує високий естетичний смак і саме головне: розвиває мову та комунікативні здібності дитини. Науковці та практики часто визначають музичну діяльність одним з чудодійних " рецептів" всебічного розвитку дітей, особливо з вадами мови, називаючи її " своєрідною мовою".
Саме формування у дітей з вадами мови повноцінного мовного розвитку, основ комунікативного спілкування засобами музично - мистецької творчої діяльності є одним з головних направлень реалізації завдань Базової програми " Я у Світі", що можливе в процесі ціленаправленого, систематичного виховання і розвитку на основі мовно - емоційного відгуку на високохудожні твори музичного мистецтва накопичення та інтонаційно - пізнавально - мовного досвіду музичною діяльністю, розвиток всіх компонентів музично - естетично - мовної свідомості, мовно - творчої активності дитини в різних видах мовного мистецтва - тобто, формування основних передумов правильного мовного етикету дітей - логопатів засобами музичної діяльності.
Як і будь - який вид діяльності, музично - мовна діяльність дітей - логопатів поєднує в собі принципи, які перегукуються з основними принципами загальної корекційної педагогіки:

-принцип комплексності ( передбачає облік взаємовпливу рухових, мовленнєвих і психічних порушень на розвиток дитини); 
- принцип цілісності; 
- принцип доступності; 
- послідовності і систематичності ( поступове ускладнення музично - мовних вправ в процесі формування у дитини - логопата навиків правильної мови); 
- індивідуалізація та диференціація ( орієнтація на організацію різних видів музично - мовної діяльності, при якій вибір методів обумовлений індивідуальними особливостями дитини); 
- формування музично - мовних навиків в особистісно - орієнтованій взаємодії дорослого і дитини. 

На мою думку, використання гнучкої синкретичної, інтегрованої, варіативної структури організованої музичної діяльності ( музичних занять) є основа практичної реалізації принципів взаємодії музичного мовленнєвого розвитку. Всі види занять - індивідуальні, міні-заняття, домінантні, тематичні, комплексні...- застосовуються і варіюються в залежності від віку та рівня музично - мовленнєвого розвитку дітей - логопатів.
Готуючись до таких занять мені, як музичному керівникові, треба продумувати розв'язання не тільки основних музичних завдань, а й логопедичних : розвиток слухової уваги, слухової пам'яті, фонематичного сприймання, правильної вимови звуків, формування вимовних умінь та навичок, розвиток такту.

Сприйняття музики (слухання) - використовується для релаксації , активізації і розвитку слухової уваги, а також розвитку вольових рис характеру.
Слухання музики - є одним з основних видів діяльності на музичних заняттях. Діти-логопати не завжди охоче сприймають музичні твори. В них потрібно розвивати бажання- уміння вслухатися в музику, сприймати її, слухати уважно, не відволікаючись, і водночас виховувати через музику позитивні почуття, рис характеру, вміння емоційно відгукуватися на музичні твори. Отже, музичний керівник має зацікавити дітей насамперед якісним виконанням твору. Адже сприймання "живої" музики не можна замінити жодною фонограмою.
Саме тому поряд з основними програмними творами включаю у цей розділ уривки музичних творів В.А. Моцарта, адже доведено, що його музика позитивно впливає на психічний стан людини.
Для загального сприйняття музики, намагаюся спонукати малят до аналізу музичних творів, емоційного відгуку на них, навчаю уважно слухати твір до кінця, впізнавати його. Для цього періодично повторюю виконання п'єси та проводжу музично-дидактичні ігри: "Музичний потяг","Чарівна парасолька"…
Систематичне поглиблене слухання музики сприяло тому, що увага дітей стала стійкішою, а вони самі - більш посидючими, поліпшилась їхня пам'ять, виникло бажання слухати музичні твори.
Деякі музичні керівники ігнорують слухання, віддаючи перевагу іншим видам музичної діяльності, але досвід переконує: слухання музики є і лишається основою будь-якого виду музичної діяльності. Важливо тільки, щоб на заняттях звучала високохудожня музика, доступна й зрозуміла дітям.

Співи - включають в себе вправи та підспівки для тренування периферичного відділу мовного апарату, а також вправи для розвитку дрібної моторики, ігри зі співами, координацію співів і рухів.
Співаючи з малюками, я навчаю дітей не тільки чисто інтонувати мелодії пісень, а й правильно брати дихання між фразами, формую силу звучання музичних фраз, що допомагає дитині під час промовляння,працюю над артикуляцією слів у піснях, розвиваю вміння голосом створювати різні образи. Усе це поряд з виконанням музичних завдань спрямовується на розвиток мовлення у дітей. Велику роль у цьому виді діяльності відіграють вправи, що сприяють розвитку голосу та слуху.
Пропоную план проведення таких вправ, розписаний (по заняттях) ( додаток № 1).
Зрозуміло, що вони займають тільки невелику частину заняття (2-3 хв.), але дають значний ефект.
Цей цикл вправ рекомендується повторювати кілька разів і використовувати для відпочинку після психологічного навантаження.
Дітям важко проспівувати звуки. Тому, за прикладом українських народних пісень, в яких розспівування певних складів є однією з їх особливостей, пропоную дітям проспівування легких звуків. Такі вправи корисні, бо сприяють розвитку інтонування.
Для полегшення вимови та закріплення певних звуків практикую покладені на музику деякі вправи, які використовує у своїй роботі логопед, звичайно враховуючи всі вимоги до музичних творів для дошкільнят.
Ігрова форма проведення цих вправ спонукає дітей до співу та допомагає подолати вади мовлення. Такі вправи малюки дуже охоче проспівують разом з вихователем. Маю на увазі вправи на звуконаслідування, на дихання, силу звучання.

Основні завдання під час навчання співів дітей з вадами мовлення з подальшим ускладненням:
" формувати у дітей потреби і уміння співати й підспівувати дорослому доступні пісні;
" співати природнім голосом, без напруження;
" формувати правильне дихання, вміти розділяти його, вчити співати в правильній позі, розвивати вільність артикуляційного апарату;
" виховувати любов до пісні, емоційне ставлення до неї;
" формувати у дітей навички й уміння виразного співу;
" вчити співати на заняттях і поза ними, за допомогою дорослого і самостійно, в супроводі інструмента і без нього;
" розвивати музичний слух і чуття ритму, музичне мислення і пам'ять, привчати дітей розрізняти правильний і неправильний спів, звуки за висотою і тривалістю, слухати себе під час співу і виправляти свої помилки, зрозуміло вимовляти слова;
" розвивати дитячі голоси, добиватись їх природного звучання, переборюючи монотонне гудіння й поступово розширюючи діапазон;
" формувати початкові форми дитячої пісенної творчості, імпровізації .

  А ще можна запропонувати дитині придумати самому ритмічний малюнок, викласти його фішками, а потім запропонувати заграти на будь-якому музичному інструменті. Такі ігри спонукають дітей до невичерпної творчості, завдяки якій дитина-логопат стає здебільше розкутішою та ще й дрібна моторика пальців дуже допомагає у розвитку мовлення.
Пропоную перелік завдань, які можна запропонувати дітям - логопатам старшого дошкільного віку по "інструментальній творчості":
" придумати пісенно - інструментальну мелодію запитань, відповіді на власний текст в різних жанрах;
" придумати мелодію на двох - трьох - чотирьох звуках;
" придумати мелодію на ритм запропонований дорослим чи іншою дитиною;
" скласти музичну картинку до ілюстрації якоїсь казки;
" скласти музичну імпровізацію на власний текст.

Такі завдання можна виконувати в двох варіантах:
І - я говорю слова, діти відхлопують ритм вірша, а одна дитина імпровізує на музичному інструменті;
ІІ - дитина сама говорить слова і грає на інструменті.

  Робота з батьками 
Кожному педагогу відомо: для того, щоб робота з дітьми мала результат, необхідно об'єднати зусилля педагогів та батьків. Для цього використовуємо актуальні форми роботи:
" вивчення сімей і сімейних відносин;
" інформаційне забезпечення;
" підвищення педагогічного рівня батьків;
" участь батьків у освітньо - виховному процесі.